6 грудня 2024 року в день Збройних Сил України у фоє 1 поверху Полтавської дитячої художньої школи імені Святослава Пашинського відкрили постійнодіючу виставку робіт викладача школи Вадима Васильовича Коваля. На заході були присутні батьки Вадима Васильовича - Людмила Гаврилівна та Василь Степанович, учні, колеги, друзі, знайомі, представники волонтерських організацій.

Народився 5 червня 1986 р. в родині військовослужбовця. Навчався у загальноосвітній школі № 38, після закінчення якої вступив до Харківської академії дизайну і мистецтв за спеціальністю «Реставрація станкового та монументального живопису». Під час навчання був учасником багатьох виставкових проєктів у м. Харкові у Будинку художника. У 2007 році в Полтавському краєзнавчому музеї відбулася персональна виставка Вадима Васильовича «Палітра натхнення та краси».

У 2009 році продовжив навчання в Київській Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури за спеціальністю «Станковий живопис». Був учасником групи реставраторів, які відновлювали монументальні розписи у храмах, а також багатьох художніх виставок.
Дуже любив навчатися, багато читав пізнавальної літератури. Надзвичайно організований, працьовитий, цілеспрямований, самотужки вивчив англійську мову та ІТ технології.

Був різножанровим художником. Йому однаково вдавалися пейзажі, натюрморти, портрети, ікони, розпис стін і стелі. Його роботи прикрашають іконостас Свято-Миколаївської церкви м. Полтави.

Вадим Васильович навчався у художній школі з 1996 по 2002 роки, а у 2016 повернувся до школи вже в статусі викладача. Його дуже любили учні, а він дуже любив їх. Діти під його керівництвом пізнавали ази образотворчого мистецтва, вчилися його розуміти. Учні Вадима Васильовича були переможцями багатьох конкурсів різного рівня.

Був принциповим, дуже порядним і відповідальним, готовим завжди допомагати колегам.
4 квітня 2024 року Вадима Васильовича було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Коли дізнався, що його відібрали в 67 механізовану бригаду, в телефонній розмові Вадим батькам сказав: «Я розумію, що можу бути пораненим, вбитим, не хотілося б, звичайно. Але я за себе не боюся. Я тільки дуже хвилююся, щоб я нікого не підвів, щоб правильно зрозумів команди, бо я ще багато чого не знаю, а в нас командна робота».

15 червня 2024 року Вадим (позивний "Лео") разом із побратимами, після успішного виконання бойового завдання в районі н.п. Новопокровка Запорізької області, був атакований дронами противника. З групи з чотирьох осіб вдалося евакуювати тільки одного пораненого, а троє загиблих, разом і Вадимом Васильовичем, залишилися на полі бою. З цього дня Коваль Вадим Васильович вважається зниклим безвісти за особливих обставин.