Гортаючи сторінки «Енеїди» Івана Котляревського, серед найбільших грішників у пеклі зустрічаємо «якусь особу мацапуру», що був приречений на пекельні муки за те, що «чужеє оддавав в печать» і «чужим пустився промишлять».

            Дослідники творчості І.П. Котляревського вважають, що це прямий натяк на першого видавця «Енеїди» Максима Йосиповича Парпуру, який видав перші три частини  твору без відома автора у 1798 році, зробивши крок, що став епохальним для розвитку української літератури.

            Отримавши рукопис «Енеїди», він зразу  зрозумів унікальність «Енеїди», перелицьованої І.Котляревським, адже був паким шаувальником українського слова, яким і присвятив видання. Та, справедливості ради, слід зазначити, що на титульній сторінці видавець вказав, що автором твору є І.П. Котляревський.

           Відомо також, що до видання «Енеїди» 1798 року був причетний ще один медик-хірург українського походження Йосип Кирилович Каменецький, 275 років від дня народження якого виповнюється 4 квітня цього року. 

           Він народився  у містечку Семенівці Стародубського повіту на Чернігівщині. Навчався у Чернігівському колегіумі, Медико-хірургічному інституті, був лейбмедиком при дворі Олександра 1.  А на час виходу перших трьох частин «Енеїди» обіймав посаду інспектора Медичної колегії. Й. Каменецький безпосередньо редагував текст, займався коректурою та укладанням доданого до твору словника.  Йосип Кирилович відомий також як автор і видавець популярної книги, виданої у 1803 р.,  «Короткі настанови про лікування хвороб простими методами», що адресувалась найширшим колам населення. Про зацікавленість нею свідчить те, що перевидавалась вона 13 разів

Він все життя зберігав у своєму серці синівську любов до рідної землі, свідченням цьому є його причетність до І- го видання «Енеїди» І.П. Котляревського, яке ознаменувало собою рік народження нової української літератури.