26 січня 1925 року - 150 років з дня народження генерал-хорунжого Армії УНР, борця за незлежність України у XX столітті.
Народився 26 січня 1875 у Полтаві. Закінчив Полтавський кадетський корпус, а у 1895 році Павлівське військове училище.

Служив у лейб-гвардії Гренадерському полку, у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Під час Першої світової війни був поранений, отруєний газами, двічі контужений. З 7 жовтня 1917 — начальник 153-ї піхотної дивізії 34-го армійського (1-го Українського) корпусу, яку українізував та перетворив на 2-гу Українську. З 17 квітня 1918 призначений начальником Подільського корпусу Армії УНР. З 8 червня 1918 — командир Сердюцької дивізії Армії Української Держави.

У грудні 1918 був інтернований Директорією та незабаром відправлений до Німеччини разом із німецькими військами, що покидали Україну.

Після падіння Північного фронту - в еміграції в Німеччині.