13 січня виповнюється 125 років від дня народження видатного гумориста, письменника та нашого земляка Олександра Ковіньки.

Творчість, сповнена гумору, сатири та мудрості, назавжди вписана в історію української літератури. 

Олександр Ковінька народився у бідній селянській родині в 1900 році в селі Плоске, Решетилівського району на Полтавщині. Вже змалку доля гартувала його: він працював із 12 років, а у 17 екстерном склав іспити за чотири класи гімназії. Працював інструктором-лектором і заочно вчився в Полтавському ІНО (інститут народної освіти). У його житті було багато випробувань: боротьба за свободу під час Визвольних змагань, полон, арешти НКВС, багаторічне заслання у таборах Магадана. Але попри всі ці труднощі, він залишився вірним своїй творчій натурі.  

Перші гуморески Олександра Ковіньки побачили світ завдяки підтримці Остапа Вишні. Він друкувався в провідних виданнях, його твори наповнені життєвою правдою, тонким гумором і глибокою любов’ю до людей. Перша гумореска була надрукована в газеті «Селянська правда» (Харків) у 1926 році. Друкувалися гумористичні оповідання в журналах «Плуг», «Червоний шлях», «Червоний перець», «Молодий більшовик», «Селянська Україна», «Робітниця», «Всесвіт», «Нова громада» тощо.

Перша книга гумористичних оповідань «Індивідуальна техніка» вийшла в 1929 році у видавництві «Плуг». Книги гумористичних оповідань видавалися й іншими видавництвами.
Найбільші твори О. Ковіньки — ще сатиричні повісті «Окупанти» і «Гуни».

Навіть після багатьох років заслання та несправедливих звинувачень, Ковінька повернувся на рідну землю. Його реабілітували, визнавши невинним. Він залишив по собі спадщину, яка надихає нас сьогодні.  

Цього дня ми не лише згадуємо його як письменника, а й як людину, що пройшла через труднощі й зберегла свою силу духу. Пам’ятаймо та цінуймо тих, хто залишив слід у нашій історії: саме такі постаті формують нашу культуру та ідентичність.