Перші дні осені – це час, коли природа починає уповільнювати свій шалений літній темп. Це особливе прикордоння сезонів викликає водночас легкий сум за теплом і передчуття чогось нового й затишного.

Сонце вже не палить, а м'яко гріє. Його промені падають під іншим кутом, через що все навколо здається золотавішим і об'ємнішим. Повітря стає кришталево чистим, прозорим і свіжим. У ньому з'являється легкий запах сухої трави та першого опалого листя. Світла печаль за літом, що минуло, переплітається з приємними спогадами про відпочинок. Шумне і метушливе літо поступається місцем тихій гармонії та внутрішній рівновазі. Це ідеальний час для роздумів, прогулянок наодинці та спостереження за світом. 
Осінній пленер – це виняткова атмосфера. В осінньому малюванні є легка, приємна ностальгія: кожен мазок пензля стає спробою перенести цю затишну прохолоду на полотно або папір. Осінь пропонує художнику найбагатшу палітру року. Зелений колір ще переважає, але він уже втратив літню яскравість. На деревах з'являються перші поодинокі жовті та багряні пасма, ніби несміливі мазки пензля художника.

«Осінній пленер у садибі Панаса Мирного», що відбувся 6 вересня у Полтавському літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного, зібрав на садибі письменника гостей, щоб зафіксувати ще ледь відчутні зміни в природі, відчути наповненість гармонії зі світом, прохолодне, кришталево чисте повітря, шурхіт сухого листя під ногами та ледь відчутний запах диму й вологої землі.
Разом з талановитим художником і мудрим педагогом Ігорем Шипуліним, учасники заходу створювали власні осінні пейзажі, щоб зберегти для себе шматочок тепла на всю майбутню зиму, створити свій, комфортний затишок, який потім тривалий час зігріватиме кожного зі створеного власноруч малюнка.