Олександр Довженко — видатний український режисер, письменник, кінодраматург і художник, чия творчість відкрила нову еру в українському кінематографі.

Перші самостійні режисерські кроки він зробив зі стрічками "Ягідка кохання" (1926) і "Сумка дипкур’єра" (1926), але справжнє визнання здобув завдяки легендарній німій трилогії: "Звенигора" (1927), "Арсенал" (1929) та "Земля" (1930).

Особливо значущою для Довженка була "Звенигора", яку він називав "прейскурантом своїх творчих можливостей" і створив її "одним духом — за сто днів". Цей фільм відкрив неосяжний світ Олександра Довженка для міжнародної аудиторії та демонструвався в багатьох країнах світу, таких як Франція, Велика Британія, США та інші.

Під час Другої світової війни Довженко зняв серію агітаційних фільмів, присвячених Україні, що стали потужним інструментом підтримки бойового духу. У 1950-х роках він викладав та розробляв нові проєкти, такі як "Відкриття Антарктиди", "Поема про море" та "Зачарована Десна", які, на жаль, не встиг реалізувати за життя.

Олександр Довженко помер 25 листопада 1956 року у віці 62 років, залишивши після себе неосяжну творчу спадщину, яка й досі надихає покоління митців.