24 березня 2026 року у Полтавській дитячій художній школі імені Святослава Пашинського напередодні світлого свята Воскресіння Господнього учні та викладачі зібралися на майстер клас з полтавського розпису, щоб долучитися до участі у міжрегіональній ініціативі «Великодній оберіг єдності».
Колектив школи відгукнувся на пропозицію управління культури, молоді та спорту Костянтинівської громади розписати Великодні писанки притаманним Полтавщині розписом. На жаль, місто Костянтинівка сьогодні повністю зруйноване – усі культурні об’єкти знищені. Проте навіть в таких надзвичайно складних умовах місцеві жителі, ставши ВПО, продовжують працювати, підтримувати своїх мешканців через культуру, бо саме вона допомагає зберігати віру і відчуття єдності.

З радістю долучилися до мистецької ініціативи, що об’єднає регіони України навколо символу Великодня – писанки, як знаку життя, надії та духовної сили. Прийняли рішення, що основою для наших писанок стане полтавський розпис, який є унікальним, трохи призабутим, тому зараз проводиться значна робота щодо його відродження та внесення до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини.

Для орнаментики полтавських розписів є застосування мотивів, традиційних для українського декоративно- прикладного мистецтва в цілому. Найпоширеніші – «вазон», «букет», «квітуча гілка», «віночок», «квітка», «три квітки», «бігунець» та «бордюр». Проте на полтавських дерев’яних мальованих виробах всі вони відзначаються своєрідним трактуванням мотиву, його складових елементів та манерою заображення.
Складові елементи орнаментів полтавських розписів відзначаються широкою варіативністю. Серед найбільш уживаних, домінуючих елементів – «яблука», які символізують «сонце», «солярні плоди». У полтавських розписах існуює декілька десятків варіантів графічного виконання цього елементу. Іноді композиційний елемент «яблуко» змінюється «квіткою». «Квіти» - троянди, півонії, тюльпани, волошки, цибульки, пуп’янки, листя, стебла; плоди – шипшина, виноград, калина, сливки. Образна символіка композиції: «сонце» - джерело життя, «природа» - як середовище існування, «квіти та плоди» - як вияв природи, втілення сонця, уособлення земної краси. Серед улюблених елементів майстрів полтавського розпису «вазони» - з яскраво вираженими антропоморфними ознаками у вигляді Праматері Природи, також симетричні вазони з одним стовбуром. У полтавських розписах трапляються й вазони з трьома - семи гілками або такі, в яких складові елементи – «яблука», «квіти» - збільшен і вони з’єднуються між собою тоненькими стеблами або розміщуються окремо. Зображення «букета» та «квітучої гілки» також характерні для розписів Полтавщини. Також зустрічаються зооморфні елементи: риба, пара голубів, пава, лев з левицею тощо; антропоморфні, геральдичні. Подібні мотиви використовуються для прикрашання скринь, мисників, посуду, дитячих іграшок, ікон.

Майстер клас проводила кандидат педагогічних наук, доцент кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Луганського національного університету ім. Т.Шевченка, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, носій елементу нематеріальної культурної спадщини - полтавський розпис Наталія Миколаївна Дігтяр.

Розписані писанки відправлені організаторам мистецької ініціативи та будуть експоновані на великодній виставці у просторі підтримки ВПО у м. Краматорську. Для нас це не просто мистецька акція, а щирий жест культурної солідарності та взаємної підтримки громад України.