За проектом «Незламні та хоробрі: письменники у ЗСУ».
Працівники ЦБ МТГ продовжують знайомити у публікаціях з незламними та хоробрими письменниками у ЗСУ, одним з яких був Василь Паламарчук.

Вшановуючи пам’ять мужнього захисника нашої держави, у 2024 р. видавництво «Біла» започаткувало конкурс воєнної прози пам'яті Василя Паламарчука. А в цьому році у Львові заснували літературну премію «Військовий непотріб» на честь загиблого письменника, юриста та військовослужбовця Василя Паламарчука. Премія присуджується за визначні здобутки в галузі літератури, за гумористичні та сатиричні твори. Заснували премію за ініціативи дружини письменника Наталії Паламарчук, Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, керівниці юридичної фірми «Світ права» Тамари Бахтіної та ГО «Всеукраїнський форум військових письменників».
Переможця оголосять у травні, під час святкування Дня піхоти та в межах Всеукраїнського форуму військових письменників. Йому присвоять звання «Лауреат літературної премії імені Василя Паламарчука», вручать Почесну відзнаку та грошову нагороду — 40 000 гривень, яку фінансуватимуть меценати.

Це не єдина премія, присвячена військовим письменникам або воєнній літературі. Раніше видавництво «Білка» започаткувало конкурс воєнної поезії пам'яті Гліба Бабіча та конкурс воєнної короткої прози пам'яті Василя Паламарчука. Також Міжнародний фонд «Відродження» ініціював конкурс поезії та прози серед військовослужбовців і ветеранів «4.5.0.».

Василь Васильович Паламарчук «Адвокат» (22.01.1981 — 03.07. 2024) — військовослужбовець, ветеран АТО, письменник. Як адвокат активно був долучений до юридичної допомоги ветеранам і родинам захисників.
У цивільному житті пан Василь працював професійним адвокатом у «Херсонській колегії адвокатів». На війні саме його спеціальність стала натхненням для «другого імені» — позивного, а історія служби військового тягнеться ще з часів АТО.
У 2014-2015 роках він брав участь у бойових діях як боєць 28 Окремої механізованої бригади імені Лицарів зимового походу.
Після демобілізації жив з родиною у місті Олешки на Херсонщині, працював юристом, виховував трьох дітей. Там його і застало повномасштабне вторгнення росії в Україну.
Василь Паламарчук — автор книги «Військовий непотріб», у якій він розповідає про події на Донбасі у 2014 році. Під час служби військовий вів відеощоденник, у якому фіксував, що відбувалося навколо. Згодом ці короткі відео з описами його буднів на фронті стали матеріалом для книги.

Василь Васильович розповідав, що мав намір написати ще нову книгу. Навіть назву вже озвучив аби зарезервувати її за собою. Хоча, все, що написав з 24 лютого 2022 року – це короткі замітки на своїй сторінці у соцмережі. Часом вони жартівливі. А часом у них чується біль.
Пан Василь боронив Київ, був кулеметником-розвідником, згодом став командиром роти вогневої підтримки 206 батальйону територіальної оборони 241-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Північ» Сил територіальної оборони ЗСУ, брав участь у деокупації Бучі та Ірпеня, визволяв Херсонщину, боровся з окупантами на Харківщині та Донеччині, звільняв Бучу, Миколаїв, Вовчанськ, Шебекино, Бахмут.

Василя Васильовича нагородили Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» (2023), відзнакою Міністерства оборони «Захиснику України» та «За поранення», орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Книга мужнього «Адвоката» «Військовий непотріб» увійшла до короткого списку рейтингу «Книжка року».
Під час виконання бойового завдання Василь Васильович загинув 3 липня 2024 року в Донецькій області.