Королева Осінь всіх до столу просить
Осінь — це не просто пора року, коли літо прощається з нами, повітря стає прохолоднішим, а пожовкле листя золотим килимом вкриває землю. Це найщедріша пора року, коли підбивають підсумки людської праці, а комори наповнюються щедрими дарами природи.
Недарма в народі кажуть: «Осінь всіх до столу просить». У цьому вислові прихований глибокий зміст, адже саме восени земля віддає нам усе, що плекала протягом весни та літа.
Осінній стіл — це справжнє багатство дарів природи. Куди не глянь — усюди панує різнобарв’я плодів! У садах важкі гілки яблунь і груш схиляються до землі, виноградні грона наливаються солодким соком, а на городах красуються золотисті гарбузи — символи українського достатку. Щедра українська земля частує не лише людей, а й лісових мешканців, які саме тепер роблять останні запаси перед довгою зимою.
Саме про щедрі осінні дари розповіли працівники бібліотеки-філії №12 Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади під час бесіди «Королева Осінь всіх до столу просить», на яку запросили своїх маленьких користувачів.
Для дітей підготували яскраву книжкову виставку «Заходь у гості, щедра осінь». Юні читачі із задоволенням ділилися своїми осінніми пригодами: хтось їздив у село до родичів, хтось відпочивав на дачі, а комусь уже пощастило побувати на першому осінньому «тихому полюванні» — збиранні грибів.
А яке ж осіннє свято без частування дарами природи? Звісно, ми не забули й про це! Хоча великого застілля не було, діти із задоволенням поласували соковитими червонобокими яблуками. Адже осінні яблука увібрали в себе щедре літнє тепло, сонячну енергію та цілющу силу природи. Сподіваємося, що вони подарують дітям не лише задоволення, а й здоров’я!
Під час зустрічі ми прагнули донести до дітей важливу думку: лише наполеглива й самовіддана праця приносить добрі плоди. А щедра українська земля обов’язково віддячить тим, хто дбайливо її плекає.
Осінь ще раз нагадала нам, що справжнє багатство — у щедрості природи, працьовитості людей і вмінні цінувати те, що маємо.