Ернест Говард Шепард доволі успішно займався політичною карикатурою та ніколи не мріяв ні про майбутнє книжкового ілюстратора, ні про славу творця найвідомішого дитячого образу, але доля вирішила інакше...

Його батько був архітектором, а дідусь по материнській лінії – художником-акварелістом, то ж не дивно, що, ледве навчившись тримати в руках олівець, малий Ернест практично не розлучався з ним. Батько, розгледівши талант сина, дбайливо збирав створені ним малюнки в особливу скриньку. Потім були роки навчання в художній школі та училищі, спроби писати олією та остаточне усвідомлення свого покликання як графіка.

Межею бажань для амбітних лицарів пера та олівця початку ХХ сторіччя була співпраця з легендарним часописом «Панч». Однак, численні спроби Ернеста зацікавити редколегію своїми роботами не увінчалися успіхом. Зрештою, старий друг сім’ї представив юного художника головному карикатуристу журналу. Шлях до втілення амбітної мети був довгим: на сторінках «Панча» перша карикатура авторства Шепарда з’явилася 1907 року, а штатним співробітником журналу він став 1921-го, в 1945-му – став і його головним карикатуристом. Однак за іронією долі, в історію Ернест Говард Шепард увійшов як ілюстратор дитячих книг: «Вітру в вербах» Кеннета Грема та, звичайно, «Вінні-Пуха» Алана Мілна…

Багато років долі Мілна та Шепарда перетиналися: вони в один і той самий період співпрацювали із «Панчем», обидва служили в армії під час Першої світової війни, але весь цей час не були знайомі особисто. Зрештою, життя таки звело цих двох талановитих людей. А почалося все з того, що у 1920 році подруга родини Мілнів заснувала дитячий журнал і довго просила Александра Алана написати щось для часопису. Письменник відмовлявся, але 1922-го таки написав вірш а, поїхавши відпочивати в Уельс, вже безперервно писав вірші для дітей – так, що їх назбиралося на цілу збірку. За ілюстраціями Мілну порекомендували звернутися до Ернеста Шепарда. Письменник спершу був не в захваті від цієї ідеї, адже не міг уявити, як людина, що спеціалізується на політичних карикатурах, ілюструватиме дитячі вірші. Але коли він побачив перші ескізи, зроблені Шепардом, зрозумів – це те, що треба…

А далі були історії про Вінні Пуха та його друзів. Хоча Вінні-Пуха для першого розділу книги, надрукованого у 1925 році в «Лондонських вечірніх новинах», намалював ілюстратор дитячих книжок Дж. Г. Доуд, Мілн вирішив, що для повного видання книги малюнки повинен зробити саме Шепард. Успіх та популярність «Вінні-Пуха» величезною мірою стали наслідком зусиль цього творчого тандему. Професійний художник-карикатурист малював свої ескізи до «Вінні-Пуха» з натури. І це було зовсім не складно, адже і Паць, і віслюк Іа, і Кенга, і Крихітка Ру, і Тигра – усе це були реальні іграшки Крістофера Робіна, останні з яких придбали спеціально для розвитку сюжету… А з ведмедиком взагалі вийшла цікава історія: Шепард вирішив намалювати власне не Вінні-Пуха, а ведмедика з красномовним іменем Буркотун – іграшку, що належала його сину… Шепард не лише малював персонажів, він ще й доповнював тексти Мілна, створюючи власні образи для героїв казки, вигляд яких письменник навіть не описував. Слава, яку їм обом принесла історія про це ведмежа, хоча цей факт неабияк дратував їх, затьмарила усі попередні досягнення – і «дорослі» книги Мілна, і політичну сатиру Шепарда.

У 1928-му вийшла друга книга спільної роботи Мілна та Шепарда - «Хатинка у Пуховому Закутку», в якій автори попрощалися з Вінні Пухом… Мілн більше не писав дитячих книг, а Шепард, адаптуючись до технологічного розвитку поліграфічної сфери, продовжував малювати Вінні Пуха протягом 50 років, фактично до самої смерті. Також створював карикатури, а ще встиг написати та видати дві автобіографії: «Намальовано з пам’яті» та «Намальовано з життя»…

Друзі художника стверджують, що в останні роки він називав Вінні-Пуха не інакше як «цей дурний старий ведмідь» – ілюстрації до творів Мілна Шепард вважав своєю головною помилкою в житті… Сьогодні ж найпопулярнішими залишаються видання «Вінні-Пуха» з малюнками Шепарда, а його ілюстрації до книг Мілна продаються на аукціонах за десятки тисяч фунтів... Цей допис з нагоди ювілею англійського художника-карикатуриста, якого всі знають як ілюстратора однієї з найвідоміших та найулюбленіших дитячих книг, підготували співробітники бібліотеки-філії №1 ЦБ Полтавської МТГ. Ернест Говард Шепард народився 10 грудня 1879 року в лондонському районі Сент-Джонс-вуд, буквально за п’ять хвилин ходьби від того місця, де трьома роками пізніше з’явився на світ майбутній автор книг, які стали їхньою спільною долею…
Знаймо, бо ми того варті!