Учора центр нашого міста перетворився на місце теплих розмов, спогадів про дім і того особливого зв’язку, який ми відчуваємо без слів. Команда Центру культури та дозвілля створила інтерактивний простір «Вишиванка: 20 років єдності» — живий, затишний і наповнений глибокими сенсами.

Кожна деталь тут була продумана так, щоб говорити з відвідувачами мовою емоцій та культури. І ось що захоплювало найбільше:

* Серце простору — «Полотно єдності». Це імітація величезного ткацького станка, на якому полтавці разом сплели близько 500 метрів мотузок! Люди зупинялися, вплітали стрічки, усміхалися й залишали в цьому полотні частинку себе. У цей момент незнайомці ставали одним цілим.

* 20 фактів про вишивку. Тут бажаючі відкривали для себе несподівані та маловідомі таємниці українських орнаментів, по-новому дивлячись на символи, знайомі з дитинства.

*25 відтінків України. Виставка художниці Євгенії Пугачової вразила полотнами, присвяченими областям нашої країни. Кожен регіон мав свій колір і характер. Це була тиха, але потужна розмова про те, які ми різні і водночас єдині.

*Жива історія. Колекція старожитностей родини Григорових та ткані вироби сім’ї Ляшенко нагадали всім: культура живе доти, доки її передають нащадкам. Ці рушники та полотна зберегли тепло рук декількох поколінь.

*Своє, рідне. Біля фотозони, прикрашеної гігантськими вишитими орнаментами, весь вечір не зникала черга. Бо це було не просто красиво, а по-справжньому відгукувалося в серці.

«Ми не просто створили святкову локацію. Ми прагнули, щоб кожен відчув: вишиванка — це не лише про одяг. Це про нашу внутрішню силу, пам’ять та зв’язок, який тримає нас разом попри все.» - наголошують організатори.